Ні труни, ні хрестів І ні тризни!
Прямо в
яму, На віки-віків!
Чорна
сповідь Моєї Вітчизни
І її
затамований гнів»
А.
Листопад
Голод…
Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у
смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його
жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Так, 22
листопада,
застуником директора з НВР Білокур
В.М.
в актовій залі для учнів 1-11
класів був проведений вечір пам’яті «Жнива смерті».
Ведучі заходу ознайомили присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій
української історії. Присутні переглянули
відео-пезентацію «Жнива смерті», документальні відео-
та фотоматеріали, що дало pмогу
унаочнити жорстокі факти із життя українського народу у 1932-1933 роках. В уяві кожного постали жахливі картини
знущання над українцями: опухлі і змучені від голоду діти, зневірені та
знедолені дорослі, люди похилого віку.
Нікого не залишила пісня «Свічка» у виконанні Оксани Білозір, яка присвячена усім загиблим під час
голодомору та засвітили поминальні свічки за невинно убієнних в
1932-1933 роках.
Наприкінці
заходу присутні вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.
Також, було підготовлено
інформаційні виставки: «І пам’яті свіча не згасне…», «Квітка незабудька – символ голодомору», що
дало можливість дітям дітям усвідомити
значущість даної трагедії.
Щиро співчуваємо колективу за непоправну втрату і невимовне горе!
ВідповістиВидалити